За 11 років війни ми вже мали би навчитися грати в довгу і розуміти, що міжнародна обстановка може вмить змінитися. Американці обрали нового президента та частину парламентарів, і добре, що вибори відбулися без ексцесів, на які так розраховувала росія.
Звісно, українців найбільше цікавить тепер власне майбутнє, але світ не обертається навколо нас. Виборча кампанія точилася, насамперед, навколо внутрішніх питань США, зовнішні проблеми не були вирішальними в перегонах. Ми не можемо точно знати, якою буде політика нової адміністрації щодо війни, яку росія разом зі своїми поплічниками веде проти Вільного світу. Звісно, насторожує обіцянка завершити війну за 24 години, бо чи можливо це на умовах, які би гарантували тривалий мир у Європі, а не знищили Україну? Щоб ці умови базувалися на важливих для нас речах, – треба задіяти всі мережі взаємодії з обома політичними силами США, попри всеохопну перемогу республіканців.
Українська дипломатія на всіх рівнях повинна, нарешті, вимкнути емоції і увімкнути раціо, знайти чіткі прагматичні аргументи і для американських політиків, і для пересічних американців. Це можна зробити лише в спільнодії, як на початку повномасштабного вторгнення.
Під час своєї другої каденції Трамп робитиме меншу ставку на системних людей і більшу на політичних призначенців. Тож другий виклик полягає у тому, щоб зуміти переконати людей, в яких відмінний від нашого спосіб оцінки загроз.