Вперше в Миколаєві відбулася акція на честь річниці депортації кримських татар

У Миколаєві вперше пройшла акція, присвячена річниці депортації кримських татар.
У середу, 18 травня в пам’ять про загиблих учасники мітингу-реквієму під пісню Джамали «1944» запалили свічки, викладені у формі кримсько-татарської тамги.
За словами організатора заходу, кримської активістки Ферузи Ібрагімової, завдяки цій пісні і перемозі української співачки на конкурсі «Євробачення 2016», був забитий «осиковий кілок» в систему російського самодержавства.

– Мої батьки пережили депортацію. Папі було 20 років, мамі – 16. Вони жили тоді в Судакському районі. Але в травні 44-го тато був в Севастополі, тому що був військовослужбовцем. Там їх усіх зібрали для того, щоб нібито відправити до Німеччини. Але насправді їх потім відправили в Тулу в трудові табори, а вже потім в депортацію в Середню Азію, в Узбекистан. Батьки потрапили в одне село, і там одружилися, – розповіла громадський діяч.

Як відомо, 72 роки тому, з 18 по 20 травня 1944 року війська НКВС за рішенням Державного комітету оборони примусово виселили кримських татар на Урал і в Узбекистан, а також прилеглі райони Казахстану і Таджикістану. Було депортовано в цілому 188 тисяч кримських татар, багато хто не зміг пережити переїзд на нове місце.

– Мама розповідала про “щастя” моєї бабусі, що вона встигла піском засипати обличчя свого померлого сина, якому було 2,5 роки. Люди похилого віку, жінки, діти – ось кого, звинувативши в зраді, відправили на заслання. Спека середньої Азії, холод, голод, нелюдські умови, особливо в перші півтора року в спецпоселеннях привели до загибелі 46% кримськотатарського народу. Сім’ї були розділені. Місцевому населенню Узбекистану було сказано, що привезуть «однооких хвостатих людожерів». Звісно, яка була зустріч. А привезли змучених, напівживих жінок, людей похилого віку і дітей. Місцеві взяли мій народ в багнети. Але потім з часом, розібравшись, хто є хто, ставлення змінилося. Повне безправ’я мого народу тривало майже 20 років. Повернутися додому переселенці та їхні нащадки змогли тільки тоді, коли імперія впала, – додала Феруза.

Але два роки тому в її батьківщину грянула нова біда – її окупував ворог. Почалися нові репресії, арешти, обшуки, кримінальні переслідування, нова депортація. Частина людей були змушені покинути півострів, а що залишилися в Криму – жили в жаху.

– Спадкоємець сталінського тоталітарного режиму, путінський тоталітарний режим, знову прийшов до Криму, щоб відібрати у кримських татар їх батьківщину. Ми сьогодні на весь свій голос заявляємо, що це неприпустимо. Ми щиро віримо, що Крим повернеться і поряд із сьогоднішньою сумною датою, ми ще будемо відзначати день звільнення Криму від окупантів, – виступив віце-губернатор В’ячеслав Бонь.

На заході також була присутня голова постійної комісії з питань культури, науки і освіти, сім’ї та молоді, спорту Миколаївської обласної ради, депутат облради від БПП Надія Іванова.

– Забрати Батьківщину, власну землю народу, значить забрати останнє, що є у людини, не просто блюзнірство, це злочин. Нам залишається тільки пам’ятати про цей злочин радянської влади проти народу кримських татар і шанувати пам’ять тих, хто пішов із життя під час визнаного всіма геноциду, – зазначила Надія Іванова.

Нагадаємо, що в 1989 році депортація кримських татар була засуджена і визнана незаконною. У листопаді 2015 року Верховна Рада визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
Нагадаємо, що депутат облради Надія Іванова нагородила грамотами медичних сестер.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*