Депутат обласної ради від «Солідарності» Надія Іванова відвідала всіх ветеранів Вітовського району та привітала їх з Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Всього чотирнадцять ветеранів Другої Світової війни залишилося на території Вітовщини. Кожен із героїв має власну історію, і їх життя значно яскравіше за телевізійні пригоди.
Володимир Фролович Лепешко – Ветеран Другої Світової Війни, вчитель, композитор, поет. Після закінчення школи відразу потрапив на війну. Брав участь у бойових діях проти Японії, у складі військово-морського флоту. Капітан ІІ рангу, має десятки нагород.
Василь Максимович Шкарабалюк допомагав в тилу, потім роки окупації рідної області. Тож військова служба для нього розпочалася лише після звільнення України у 1944-му році. Саме тоді його призвали до лав збройних сил до складу піхотного полку. І разом зі своєю частиною він дійшов до Берліну.
Павло Гаврилович Маринець всю війну пройшов на передовій у складі зенітної батареї. Згодом брав участь у бойових діях в Монголії та Японії. Має десятки нагород, серед яких найціннішою вважає ордени Великої Вітчизняної війни І ступеню та орден «За мужність» ІІст.
Ганна Василівна Гусан перші роки війни провела в тилу на військових заводах. Через недоїдання її часто плутали із хлопчиком-підлітком, а згодом направили на перечення вантажів у складі 51-ї армії IV Українського фронту.
Михайло Матвійович Дудник у складі стрілецької дивізії стримував наступ фашистів у Білорусії. Під Могильовом був контужений та поранений в ногу. З Румунських Карпатах у складі своєї частини вів переможний наступ на ворога аж до Берліну.
Володимир Іванович Сінько після закінчення школи був призваний до лав 1046 стрілецького полку. У складі військового формування пройшов всю війну рядовим. Брав участь у боях по всьому фронту.
Микола Ілліч Сюрченко відразу після школи відправився на фронт. Особисто брав участь у штурмі Берліну. Має десятки орденів та нагород, кожна з яких дорога як пам’ять про ті жахи, які довелося пережити.
Іван Іванович Ліщина війну зустрів під час навчання. Розповідає, що пам’ятає кожну сутичку із ворогом до найменших подробиць. Йому і досі інколи сняться поля боїв, постійні наступи на ворога та бойові маневри, які довелося прожити під час війни.
Марія Олексіївна Іванникова розпочала війну у складі 236-го зенітного артилерійського дивізіону. Дійшла до Берліну. Отримала десятки нагород та орденів.
Микола Романович Кримчаков побував на всіх фронтах. Його формування виконувало поставленні штабом завдання не рахуючись ані з кількістю ворогів, ані зі складністю. Саме тому Микола Романович був нагороджений всіма можливими орденами за перемогу у Другій світовій війні.
Микола Юхимович Трофанюк відразу після школи із новим призовом потрапив на фронт до 228-го гвардійського полку, який у 1944-му році і став головною рушійною силою під час наступу на Берлін з 1-го Білоруського фронту. Брав участь у звільненні Варшави та Взятті Берліну. За що і отримав відповідні нагороди, якими пишається найбільше.