Керівник Миколаївської міської організації партії БПП «Солідарність» В’ячеслав Сімченко: «Поки інші розмовляють – ми робимо»

Громадянська відповідальність та громадянська позиція. Таку тему обговорювали в передачі «Розмова на тему» в ефірі Миколаївського обласного телебачення керівник Миколаївської міської організації партії БПП «Солідарність» В’ячеслав Сімченко і ведуча Тетяна Мілякіна.
Що означає для Вас поняття громадянської відповідальності і громадянської позиції, і чому вони так часто стали використовуватися?
– Зараз про громадянську відповідальність дійсно говорять дуже багато. І, на жаль, говорять більше, ніж роблять. Багато намагаються цими гаслами розмахувати як прапорами, часто обмежуючись лише постами в Facebook, записами в блогах, в кращому випадку – акціями, мітингами, флешмобами… Мені здається, що сьогодні країна та люди вже втомилися від цих розмов. І в моєму розумінні громадянська відповідальність – це передусім конкретні справи, які людина, будь-то бізнесмен, політик, громадський діяч, неважливо хто, робить. Це комплекс справ, які реалізовані, чи в матеріальному чи в духовному вираженні, те саме «добре, світле, вічне».
Ви сказали про пости в соціальних мережах, і я відразу згадала, як в ході першого туру виборів Миколаївського міського голови молодь сиділа в Facebook і «голосувала». Це тоді дуже сильно вплинуло на явку виборців на дільниці…
– Якраз під час виборів, всіх видів, і місцевих, і президентських, особливо проявляється та сама громадянська відповідальність. У нас багато людей знають, як треба жити, як треба керувати, що треба робити. Але найчастіше, все це обмежується сидінням біля комп’ютера. А елементарно щось зробити – може далеко не кожен. ??????????
Я хочу зачитати визначення, що таке громадянська відповідальність: це усвідомлене ставлення особистості як члена суспільства до його вимог, вміння відповідати за своє життя і вчинки. Власне кажучи, це основна складова громадянського суспільства, яке ми всі намагаємося побудувати. Як думаєте, чи вдасться нам це зробити?
– Я по життю оптиміст і впевнений, що у нас все-таки вийде бути відповідальними громадянами своєї країни. Просто треба встати з дивана і нарешті почати робити щось конкретне. І вже потім писати про це пости. Зараз чути багато критики щодо всього, що відбувається. Можна кожен день шукати і бачити щось погане, наприклад, ями на дорогах, дах, який протікає… І новинні стрічки, на жаль, рясніють в основному негативною інформацією. Критикани на кожному кроці. При цьому мало помічається доброго. Так, є ями, але дороги досить активно ремонтуються. Так, є ще дах, який тече, але в місті ведеться ремонт дахів. Тобто, кожен день поруч із негативом, робляться потрібні, корисні, добрі справи. Просто вони менше висвітлюються в ЗМІ.
Як приклад цього – Ваша допомога мешканцям одного з будинків в Кульбакіно у вирішенні комунальних проблем, які накопичувалися роками. При цьому їх вдалося вирішити всього за три тижні, активно включившись у процес. Але директор заводу не зобов’язаний це робити?
– Знаєте, після звернення пенсіонерки з цього будинку по вул. Райдужній, 49, я приїхав на місце подивитися, що до чого. Це ж була справжня катастрофа! Одна з покинутих квартир була перетворена у вигрібну яму, через поріг прямо в під’їзд витікали фекалії, сусідня квартира покрилася цвіллю. Повна антисанітарія… В таких умовах жити не можна. Тому мені довелося втрутитися, постукати у всі можливі двері всім, хто міг допомогти мешканцям. Ми виступили певним координатором, і завдяки спільним зусиллям адміністрації Корабельного району, КП ДЕЗ «Пілот», департаменту ЖКГ проблему усунули. Так, ми як завод, не повинні були цим займатися. Але хіба можна було, побачивши таке, залишитися в стороні і залишити мешканців всього будинку наодинці з їх непростою проблемою?
Можна передбачити неоднозначну реакцію людей. Одні скажуть, що пенсіонерам допоміг. А ось інші невдоволено скажуть, що пропіарився…
– По-перше, піар ніколи не був лайливим словом. По-друге, я впевнений, що будь-яку нормальну і правильну справу треба висвітлювати. У 90-ті був якийсь рубіж, коли з екранів подавали в переважній більшості тільки негативні новини. Кримінал і чорнуху люди дивилися із задоволенням, це підвищувало рейтинги каналів, телепередач. Але, з іншого боку, майже перестали висвітлювати хороше, і з’явилося відчуття, що нічого хорошого і не відбувається. Ще раз повторюся, хороші справи треба висвітлювати максимально. Це і послужить прикладом для наслідування, і поліпшить стан людей, зробить усіх нас більш позитивними. Гарний настрій і посмішка на обличчі – це те, чого сьогодні дуже не вистачає. Добрі справи не тільки додають, як кажуть, «плюс до карми», але і підживлюють позитивною енергетикою. Це те, що не купиш за гроші. Голоси виборців можна купити, а щирий дитячий сміх і посмішки – ні.
Зараз озвучують ідею навіть проводити конкурси серед громадських діячів, на доцільність їх ініціатив та проектів…
– Не знаю. Я взагалі до конкурсів ставлюся дуже обережно. Я б сказав, що це буде вже якийсь перегин. Тому що все має бути органічно і будь-які дії повинні бути від душі. І судді тут – ті люди, які отримають позитив від цієї діяльності.
До Вас багато звертаються за допомогою. Часто доводиться відмовляти з якихось причин?
– Звичайно, доводиться відмовляти. На жаль, фінансування має свої обмеження. А людей, яким потрібна допомога, дуже багато. Тому всім допомогти не виходить. Ми розглядаємо всі прохання, і розставляємо їх по пріоритетності. Де можемо реально допомогти – там допомагаємо. Тому краще ми будемо робити, а інші нехай говорять.
Нагадаємо, раніше голова Миколаївської міської організації партії БПП В’ячеслав Сімченко організував для футбольної команди “Сокіл” Корабельного району Миколаєва захоплюючу екскурсію на Миколаївський тепловозоремонтний завод і подарував юним футболістам нову форму.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*