Казанківська „Солідарність” розраховує на авторитет Ольги Жорової

Ольга Анатоліївна Жорова з лютого очолює Казанківську райдержадміністрацію. До цього, отримавши педагогічну освіту і закінчивши магістратуру державної служби, працювала на керівних посадах – від директора Казанківської спортшколи до заступника голови Єланецької райдержадміністрації з гуманітарних питань. Була депутатом райради. І ось нове призначення, нове місце роботи. А нещодавно партійці “Солідарностіі” її висунули кандидатом до обласної та районної рад.
– Ольго Анатоліївно, чи не злякалися такої відповідальності?
– Ні, я ж місцева. Всі проблеми знаю зсередини, та й людей теж. А з приводу труднощів – всій країні зараз важко, тому що ми працюємо в умовах воєнного часу і змушені займатися не тільки буденними справами – наповненням районного бюджету, наприклад, але й мобілізацією бійців АТО, переймаймося клопотами переселенців і демобілізованих воїнів. При адміністрації створили волонтерські ради, що координують роботу з сільськими радами та сільгоспвиробниками. До речі, підприємці беруть активну участь у підтримці земляків, які захищають незалежність нашої Вітчизни.
 – Яким є економічний потенціал району? Як ви розраховуєте поповнювати бюджет і розширювати базу оподаткування?
– Бюджет району – 112 мільйонів гривень. Ми забезпечили власні надходження до нього – 21 мільйон,  2,9 мільйона нам дотували.
Ці додаткові мільйони нелегко дісталися. Основний бюджетоутворюючий фактор – це земля. І наш основний дохід, що поповнює районний бюджет, – податок на майно. Почну по порядку. У нас є одноосібники. На жаль, за законом їм не ставиться в обов’язок надавати декларацію про доходи. Хочеш – здавай, хочеш – ні. Тільки за переконанням.
Є організації, що раніше працювали в районі і наповнювали наш бюджет, але деякі реорганізувалися, як газове господарство, наприклад. І в цьому випадку ми втратили 180 тисяч гривень податку на доходи фізосіб, що нараховувалися в Казанці. Тепер працівникам реформованої організації нараховують дохід у Миколаєві. Але у нас є надія на інвесторів і підприємства, що можуть у перспективі розвиватися в нашому районі.
Ми покладаємо великі надії на державне підприємство «Виправна колонія №93», де видобувається рідкісний червоний граніт. Є ще кар’єрне родовище.
На сесії районної ради ми дали дозвіл компанії «Надраінвест» на розробку уранових родовищ біля села Миколаївка. Зараз вирішуються організаційні питання щодо землі. Слід прийняти відповідні рішення на сесії обласної ради. Після цього почнеться будівництво досить великого, за нашими масштабами, підприємства – приблизно на двісті робочих місць.
Одна з проблем, над якою ми працюємо, – це створення молочного кооперативу. Район щомісяця здає на молокозаводи Криворіжжя понад 250 тонн молока. Здавачі його офіційно є працівниками цих заводів і, звичайно ж, платять там податки. Ми хочемо, щоб вони платили податки у нас, а для цього треба створити в Казанці молочний кооператив, до якого б вони працевлаштувалися.
І, звичайно ж, ми хочемо, щоб на наших землях працювали переробні підприємства. Адже в районі понад 100 тисяч гектарів орної землі. Так чому і переробку тут не зробити? Тут не тільки про податки йдеться, а й про звичайну вигоду. Адже готовою продукцією дорожче торгувати, ніж сировиною.
– Яка ситуація з водопостачанням у районі?
– Чотири проекти ми реалізуємо за рахунок Фонду регіонального розвитку. Якраз із будівництва водоводу, здійснення централізованої подачі води у селищі та районі. Дійсно, у нас велика проблема з питною водою. Тільки частину Казанки забезпечено – за рахунок того, що люди самі створювали кооперативи і прокладали водопровідні мережі. Тільки одну з центральних магістралей було створено за рахунок селищної ради. Зараз ми готуємо проект прокладання труб водоводу на 11 кілометрів, щоб забезпечити водою казанківців. Крім того, за планом будівництва водоводу на 2015 рік, буде проведено роботи у Новофедорівці, Новогригорівці, Дмитрівці.
– Як Казанка готується до опалювального сезону?
– Звичайно, реорганізація газового господарства області створила великі проблеми. Адже з новим постачальником доводиться переукладати договори всім бюджетним організаціям. А в цих угодах багато нововведень, зокрема за технічною документацією. Не в кожній школі оформлено такі документи. Але це питання ми залагодили за допомогою гарантійних листів.
Нас більше турбує інше. Шість сіл у районі не газифіковано. Школи там опалюються вугіллям і дровами. Хочемо перевести всіх, хто не користується газом, на альтернативне паливо – пілети або електроенергію. Але з тарифами на електроенергію поки не все зрозуміло, а для виробництва альтернативного палива – пілетів, потрібні спеціальні установки, впровадження яких можна вирішувати за сприяння великих фермерських господарств, але для виробництва це маленькі обсяги, що економічно невигідно. Тому шукаємо компроміси.
– Ольго Анатоліївно, зараз точаться суперечки навколо децентралізації. Ваша думка?
– Тут є плюси і мінуси. Спробую пояснити. У Казанківському районі є велике село Володимирівка, де понад 2,5 тисячі мешканців. У перспективі можуть приєднатися декілька сіл, утворити територіальну громаду. Скажімо, з Володимирівкою об’єднаються три-чотири села, це близько восьми тисяч жителів. Значить, потрібно створювати відповідну інфраструктуру. Поки там є два невеликих дитячих садка, школа-інтернат на обласному бюджеті і школа. Для такої великої громади цього буде недостатньо. Крім того, відсутні банківські організації, АЗС. Необхідно узагальнити всі проблеми, тоді можна зрозуміти, які поступальні кроки в напрямку об’єднання територіальної громади та створення відповідної інфраструктури треба робити.
У деяких селах не лише шкіл, але і дитячих садків немає. А люди хочуть мати і воду, і дороги, і інші блага цивілізації. Я впевнена, все це можливо. Головне – потрібно діяти, все розраховувати, не боятися труднощів на цьому шляху.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*